Магній 30 (зі стандартом)

ВИКОРИСТАННЯ

Діагностичний набір для визначення концентрації магнію може використовуватися як для ручного аналізу, так і в декількох автоматичних аналізаторах. Реагенти повинні використовуватися лише для діагностики in vitro кваліфікованим лабораторним персоналом, лише за призначенням, за відповідних лабораторних умов.

Магній в організмі людини знаходиться, головним чином, в кістках (близько 50%), але присутній також всередині клітин в інших тканинах. Магній служить кофактором для багатьох ферментативних реакцій, включених в синтез нуклеїнових кислот, транспорт і виробництво енергії. Магній важливий для нейромускульної провідності і активації. Знижені рівні магнію породжують: концентраційні розлади, втомлюваність, м'язовий тремор, стан страху.

ПРИНЦИП МЕТОДУ

Магній утворює пурпурно забарвлений комплекс в лужному розчині. У присутності EGTA реакція є специфічною. Інтенсивність пурпурового забарвлення пропорційна концентрації магнію.

Склад набору

• 1-MG 6 х 30 мл
• 2-СТАНДАРТ 1 х 2 мл

2-STANDARD - еталонний розчин іонів магнію: 0.82 ммоль/л (2.0 мг/дл). Реагент стабільний до закінчення терміну придатності набору, вказаного на упаковці, при зберіганні при температурі 2-8 °C. Стабільність реагенту на борту залежить від типу аналізатора, що використовується для аналізу.

Концентрації в тесті

• ксилідиловий синій ≤ 0.18 ммоль/л
• EGTA ≤ 0.12 ммоль/л
• CAPS ≤ 0.06 моль/л
• гідроксид калію ≤ 0.07 моль/л
• буфер (рН 11.5) ≤ 0.14 моль/л
• детергент
• консервант

ДОДАТКОВЕ УСТАТКУВАННЯ

• автоматичний аналізатор або фотометр, що дозволяє знімати покази при довжині хвилі 520 нм;
• термостат на 37 °C;
• загальне лабораторне устаткування.

БІОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Сироватка або плазма крові, взятої на гепарин, без слідів гемолізу, сеча зібрана протягом доби. Рекомендовані антикоагулянти: літієва, натрієва або амонієва сіль гепарину. Еритроцити містять в три рази більше магнію, ніж сироватка, тому необхідно їх швидко відокремити від сироватки. Підготовка сечі: перед аналізом сечу необхідно закислити до рН близько 1.0 додаючи кілька крапель концентрованої соляної кислоти. Потім розведіть 1 частину підкисленої сечі 4 частинами дистильованої води. Помножте результат на 5. Змішайте добре зразки перед аналізом. Сироватка і плазма можуть зберігатися протягом 7 днів при 2-8 °С. Щоб зберегти зразки більш тривалий час необхідно їх заморозити при -20 °С. Сечу добову можна зберігати протягом 7 днів при температурі 2-8 °С. Проте, рекомендується проводити дослідження з використанням свіжозібраного біологічного матеріалу.