Рослинні омега-3 жирні кислоти працюють краще, ніж очікувалося, згідно з річним дослідженням дієти.
У недавньому дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Nutrition, вчені вивчали, чи може лляна олія, що є відомим багатим джерелом рослинної альфа-ліноленової кислоти (АЛК), істотно підвищити рівень біологічно активних довголанцюгових омега-3 жирних кислот, ЕПК і Д. Метою дослідження було оцінити, чи може такий підхід покращити статус омега-3, особливо у вегетаріанців та веганів, у яких зазвичай спостерігається низький рівень ЕПК та ДГК.
Всупереч широко поширеній думці про те, що людський організм погано перетворює отриману з рослин АЛК в довголанцюгові омега-3 жирні кислоти, дослідження показало, що додавання АЛК значно збільшило рівні ЕПК, ДПК і ДГК в еритроцитах при всіх варіантах харчування, коли контролювалося споживання омега-6. Ці результати свідчать, що вихідний рівень омега-3, а чи не варіант харчування чи підлогу, є найсильнішим чинником, визначальним величину відносної відповіді.
Жирні кислоти омега-3 та здоров'я людини
Багаторічні дослідження встановили, що довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти омега-3 (ПНЖК), зокрема ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) і докозагексаєнова кислота (ДГК), є найважливішими факторами, що визначають здоров'я серцево-судинної системи, функцію.
Дослідження в галузі харчування незмінно показують, що жирна риба є основним джерелом ЕПК та ДГК у раціоні, що пояснює, чому у вегетаріанців та веганів часто спостерігається значно нижчий рівень цих жирних кислот у крові порівняно з людьми, які вживають у їжу продукти тваринного походження.
Хоча попередні дослідження показали, що ЕПК і ДГК можуть синтезуватися ендогенно з АЛК, це перетворення, як правило, вважається обмеженим і залежить від багатьох метаболічних та дієтичних факторів, а не відсутнім.
АЛК (альфа -ліноленова кислота) - це незамінна жирна кислота, що міститься в рослинних продуктах, таких як насіння льону, волоські горіхи і насіння чиа. Однак багато рослинних дієт також багаті лінолевою кислотою (ЛА), омега-6 жирною кислотою, яка конкурує з АЛК за ті ж ферменти десатурази, потенційно обмежуючи перетворення АЛК на довголанцюгові метаболіти омега-3.
План та цілі дослідження NuEva
Метою цього дослідження NuEva було заповнити цю прогалину в знаннях і розробити рекомендації з харчування, вивчивши, чи може постійне споживання лляної олії, включеної до оптимізованої по поживних речовин дієти, покращити статус довголанцюгових омега-3 у людей, які не вживають рибу. У дослідженні також вивчалося, чи впливають такі фактори, як вік, стать, індекс маси тіла (ІМТ) і вихідний рівень жирних кислот на перетворення АЛК в омега-3.
Дослідження NuEva є проспективним нерандомізованим інтервенційним дослідженням за участю 168 осіб, розділених на чотири групи за типом харчування: західна дієта (всеїдні), флекситаріанці, вегетаріанці та вегани. Втручання тривало 12 місяців і включало розробку оптимізованих по поживних речовин планів меню, спрямованих на підтримку сприятливого співвідношення омега-6 і омега-3 жирних кислот, що знижувало метаболічну конкуренцію за загальні ферментативні шляхи.
Дієтичні втручання та вимірювання
З третього по дванадцятий місяць учасники щодня отримували добавку лляної олії, що містить приблизно 3 г АЛК. Профілі жирних кислот оцінювалися у плазмі крові та мембранах еритроцитів кожні три місяці. Також були проаналізовані соціально-демографічні дані та історія хвороби для виявлення потенційних предикторів ефективності перетворення, включаючи стать, ІМТ, вік та вихідний рівень жирних кислот.
Вплив на рівень омега-3 жирних кислот
Аналізи показали, що регулярне помірне додавання лляної олії до раціону харчування в контрольованих умовах ефективно покращує рівень омега-3 жирних кислот. Рівень АЛК у мембранах еритроцитів збільшився у всіх групах, які отримували різні дієти, на 225-384%.
Що ще важливіше, значно збільшився і вміст довголанцюгових метаболітів омега-3. Концентрації ЕПК зросли на 27,3-40,7%, докозапентаєнової кислоти (ДПК) - на 27,2-40,7%, а ДГК - на 12,8-26,0% при різних варіантах харчування.
Незважаючи на ці покращення, між групами, що дотримуються різних дієт, зберігалися важливі відмінності. У веганів незмінно спостерігалися найнижчі абсолютні концентрації ЕПК та ДГК. Хоча вони продемонстрували найбільше відносне збільшення рівнів ЕПК та ДПК протягом періоду втручання, їх кінцеві абсолютні рівні залишалися нижчими, ніж у всеїдних та флексітаріанців.
Фактори, що визначають еефективність перетворення АЛК.
Аналіз факторів, що впливають на ефективність перетворення, показав, що стать, ІМТ, вік, рівень лінолевої кислоти та рівень арахідонової кислоти не є значущими детермінантами перетворення АЛК. Натомість, найбільш сильним предиктором виявився вихідний рівень ЕПК. Учасники з низьким вихідним рівнем ЕПК демонстрували значно більше збільшення порівняно з тими, у кого вихідний рівень був вищим.
Фенотипові маркери активності десатурази також вказують на те, що включення АЛК до раціону, що характеризується сприятливим співвідношенням омега-6 і омега-3, може дозволити ендогенним ферментам, що перетворюють жирні кислоти, працювати з меншою кількістю конкурентних обмежень, полегшуючи перетворення без повної норми.
###Рекомендації та наслідки для харчування
Дане дослідження надає переконливі довгострокові докази того, що отримана з рослин АЛК може перетворюватися на біологічно значущі довголанцюгові омега-3 жирні кислоти більшою мірою, ніж це часто спостерігається в умовах неконтрольованого харчування, за умови оптимізації раціону. Однак, хоча додавання лляної олії суттєво покращило статус омега-3 при всіх типах харчування, вона не усунула абсолютних відмінностей у рівнях ЕПК та ДГК між веганами та всеїдними.
Щоб компенсувати відсутність морських джерел, вегетаріанцям і веганам рекомендується поєднувати регулярне вживання продуктів, багатих на АЛК, таких як насіння льону та волоських горіхів, з добавками ЕПК та ДГК, отриманими з водоростей, для досягнення адекватного споживання довголанцюгових омега-3 жирних кислот.