Просте вживання фруктової граноли демонструє перспективні кардіоренальні показники у пацієнтів з хронічною хворобою нирок

У недавньому дослідженні, опублікованому в журналі Foods, дослідники вивчили вплив споживання фруктової граноли на пацієнтів із хронічною хворобою нирок.

Хронічна хвороба нирок та серцево-судинний ризик

Хронічна хвороба нирок (ХХН) є серйозною глобальною проблемою охорони здоров'я, що стосується близько 843,6 мільйонів людей у ​​всьому світі і пов'язану зі зростанням смертності. До 2040 прогнозується, що вона стане п'ятою за значимістю причиною втрати років життя в усьому світі. Захворювання, пов'язані з способом життя, включаючи діабет, ожиріння та гіпертонію, є основними факторами ризику розвитку ХХН. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) також погіршують прогноз тривалості життя, подібно до ХХН, і ці два захворювання часто співіснують.

Частота серцево-судинних захворювань збільшується з прогресуванням хронічної хвороби нирок (ХХН), при цьому серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності серед пацієнтів з ХХН. Повідомляється, що дієтичні втручання, включаючи середземноморську, цільнозернову та низькобілкову дієти, знижують ризик розвитку ХХН. Фруктова гранола - це злаковий продукт, здебільшого виготовлений з вівса, що містить приблизно 0,24 г солі на порцію 50 г, що робить її низьконатрієвим варіантом у порівнянні з типовими західними або японськими стравами.

Харчова цінність вівса та граноли

Основний інгредієнт граноли, овес, містить бета-глюкан, водорозчинне харчове волокно, яке, як повідомляється, знижує рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та рівень глюкози в крові. Раніше автори зазначили, що споживання граноли знижує споживання солі та артеріальний тиск (АТ), а також покращує кишкову мікрофлору у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, у ході спостережного дослідження типу «до і після». Вони припустили, що споживання граноли може призвести до аналогічних поліпшень у пацієнтів із хронічною хворобою нирок.

Розробка дизайну дослідження та відбір учасників

У цьому дослідженні вчені вивчали ефективність та безпеку споживання ФГР серед пацієнтів з помірною ХХН. У дослідження були включені пацієнти віком 20 років та старші зі стабільним станом захворювання та розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації 15–89 мл/хв, набрані в університетській лікарні в Японії. З дослідження були виключені особи з активним запаленням, зниженим харчуванням, злоякісними новоутвореннями або стероїдну терапію.

Вимірювання, втручання та збір даних

Зразки крові та сечі збиралися під час амбулаторних візитів. Були проведені біохімічні аналізи крові та загальний аналіз крові. Артеріальний тиск вимірювався неінвазивним методом і розраховувалося середнє значення артеріального тиску, виміряне вдома за попередній тиждень. Аналізи сечі проводилися за допомогою автоматичних аналізаторів, а оцінка стану харчування проводилася за допомогою Геріатричного індексу ризику недостатності харчування. Пацієнти також заповнювали анкети щодо стільця.

Зміни форми та частоти випорожнень оцінювалися за допомогою

Брістольська шкала форми стільця. У рамках втручання звичайний сніданок учасників було замінено на 50 г FGR не менше ніж п'ять днів на тиждень протягом двох місяців. Формула Танакі використовувалася для оцінки добового споживання солі за зразками сечі. Лабораторні аналізи, анкетування та вимірювання артеріального тиску були повторені після завершення втручання.

Клінічні та біохімічні показники

У дослідженні взяли участь 25 осіб, з яких 24 були включені до остаточного аналізу. Середній вік учасників склав 66,8 років, більшість з них були чоловіками (83%), і у більшості була ХХН стадій G3a-G3b, при цьому на стадію G3 припадало приблизно 71%. Діабетична нефропатія була у 87% пацієнтів.

Систолічний артеріальний тиск значно знизився зі 128,9 мм рт. ст. на початковому рівні до 124,3 мм рт. ст. після втручання, тоді як діастолічний артеріальний тиск показав незначне зниження. Небажаних явищ зареєстровано не було.

Змін у функціях печінки, нирок та кровотворної системи, включаючи рівень креатиніну в сироватці та розрахункову швидкість клубочкової фільтрації, не спостерігалося. Рівень ЛПНЩ-холестерину та співвідношення ЛПНЩ-холестерину до холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ-холестерину) значно знизилися, тоді як рівень ЛПВЩ-холестерину та тригліцеридів залишився незмінним. Рівень глікованого гемоглобіну, метаболізм глюкози та електролітів також не змінилися. Рівень феритину значно знизився, хоча клінічна значущість цього зниження залишається незрозумілою.

Рівень альбуміну, натрію, хлориду, калію в сечі, а також співвідношення альбуміну до креатиніну не виявили значних змін. Розрахункове добове споживання солі збільшилося з 8,4 г/день до 9,2 г/день, що, як зазначають автори, може відображати обмеження методу оцінки на основі аналізу разової порції сечі. Рівень N-ацетил-бета-D-глюкозамінідази у сечі, маркера пошкодження ниркових канальців, значно знизився. Також спостерігалося поліпшення частоти дефекації та якості випорожнень.

Інтерпретація, обмеження та наслідки

Загалом, двомісячне вживання фруктової граноли було пов'язане зі зниженням показників ушкодження канальців нирок у сечі, нижчим систолічним артеріальним тиском та покращенням показників ліпідного обміну та стану кишечника у пацієнтів з помірною хронічною хворобою нирок. Ці результати вказують на потенційну користь для серцево-судинної та ниркової систем, але їх слід розглядати як гіпотезу, яка потребує подальшого вивчення.

До основних обмежень відносяться одногруповий відкритий дизайн дослідження, відсутність контрольної групи, невеликий розмір вибірки, коротка тривалість втручання та відсутність даних про харчування. Винятковий набір учасників з-поміж японців та участь виробника продуктів харчування в дослідницькій програмі можуть додатково обмежити можливість узагальнення результатів. Необхідні найбільш масштабні та довгострокові дослідження у різних популяціях.