Скільки білка вам насправді потрібно споживати щодня, щоб залишатися здоровим?
Стаття
Оскільки ультраоброблені продукти (UPF) зараз становлять понад 50% щоденних калорій для багатьох американців, дослідники шукають біологічні підказки в крові та сечі, які можуть об'єктивно виміряти споживання UPF. У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі PLOS Medicine, дослідники зі Сполучених Штатів (США) та Бразилії прагнули виявити певні закономірності метаболітів — крихітних молекул в організмі — які служать надійними маркерами споживання UPF.
Дослідження було зосереджено на старшому, переважно білому населенні США, що може обмежити можливість узагальнення його висновків на інші демографічні групи.
Тло
Ультраоброблені продукти, такі як упаковані закуски, солодкі напої та готові до вживання страви, широко споживаються в усьому світі, особливо в Сполучених Штатах. Ці продукти в основному виготовляються з рафінованих інгредієнтів і добавок і пов'язані зі зростаючою кількістю проблем зі здоров'ям, включаючи ожиріння, діабет 2 типу, хвороби серця та деякі види раку.
Хоча дослідження дієти допомагають відстежувати харчові звички, вони часто покладаються на пам'ять і самозвіти, що може внести неточності. Крім того, система класифікації Nova, яка класифікує продукти за рівнем їх обробки, вимагає детальних даних, які не є легкодоступними в інструментах простежуваності харчових продуктів. Як наслідок, достовірна оцінка споживання UPF стала проблемою в масштабних дослідженнях.
Зараз вчені звертаються до метаболоміки — вивчення метаболітів, або невеликих молекул, присутніх у крові та сечі в результаті метаболічних процесів — щоб знайти біомаркери, які відображають фактичне споживання їжі.
Поточні дослідження
Щоб визначити біологічні маркери, пов'язані зі споживанням UPF, дослідники використовували дані дослідження IDATA, в якому взяли участь 1082 дорослих у віці від 50 до 74 років. З них 718 учасників мали як дієтичні, так і біологічні дані і були включені в метаболомічний аналіз.
Учасники повинні були виконати до шести 24-годинних веб-спогадів про дієту протягом року. Продукція була класифікована за системою Nova, яка сортує їжу за чотирма групами залежно від рівня її обробки. Потім дослідники розрахували відсоток загального споживання енергії від UPF.
Зразки крові та два типи зразків сечі (24-годинна сеча та перша ранкова сеча) були зібрані у два різні моменти часу з різницею в шість місяців. Зразки пройшли метаболомічний аналіз з використанням передових методів мас-спектрометрії для ідентифікації понад 1000 сполук з різних хімічних груп, таких як ліпіди, амінокислоти, вуглеводи та вітаміни.
Статистичний аналіз був проведений для визначення кореляції між споживанням UPF та метаболітами з поправкою на такі фактори, як вік, стать, раса, індекс маси тіла (ІМТ) та статус куріння. Потім дослідники використовували статистичні інструменти для визначення комбінації метаболітів (балів поліметаболітів), яка могла б найкраще передбачити споживання UPF. Ці бали були побудовані окремо для зразків крові, сечі протягом 24 годин та першої ранкової сечі.
Щоб перевірити, чи були ці оцінки надійними, команда потім використовувала дані попереднього випробування перехресного годування. У цих контрольованих умовах 20 дорослих дотримувалися дієти з 80% або 0% UPF протягом двох тижнів кожна. Зразки крові та сечі з цього дослідження були проаналізовані за допомогою тих самих методів, що дозволило дослідникам порівняти, як змінювалися показники поліметаболітів у різних дієтах. Це допомогло підтвердити, чи можуть результати виявляти реальні відмінності в харчуванні в режимі реального часу.
Слід зазначити, що спогади про їжу та збір біозразків не завжди були точно пов'язані в часі, що може вплинути на інтерпретацію деяких результатів. Крім того, розмір вибірки для дослідження годівлі був невеликим, а дослідження не було розраховане на результати захворювання.
Ключові висновки
Дослідження показало, що кров і сеча містять різні метаболічні сигнатури, які відображають споживання людиною UPF. Дослідники виявили сотні сполук, які були більш-менш поширеними залежно від споживання UPF. Використовуючи цю інформацію, вони розробили показники поліметаболітів — комбінацій вибраних метаболітів — які успішно прогнозували споживання людиною UPF.
Зокрема, 191 метаболіт у крові та 293 у 24-годинній сечі продемонстрували сильну кореляцію зі споживанням UPF. До них відносяться амінокислоти, ліпіди, вуглеводи, а також сполуки з дієтичних добавок або пакувальних матеріалів. Примітно, що чотири метаболіти були надійними індикаторами як у крові, так і в сечі: (S)C(S)SS-метилцистеїн-сульфоксид, N2,N5-діацетилорнітин, пентоєва кислота (усі негативно зв'язані з UPF) та N6-карбоксиметиллізин (позитивно пов'язані). Останній, який пов'язаний з кінцевими продуктами глікації, також пов'язаний з діабетом і серцевими захворюваннями.
Виявлені метаболічні сигнатури відображають не тільки високе споживання UPF, але й більш низьке споживання цілісних продуктів, включаючи фрукти та овочі. Наприклад, нижчий рівень β-криптоксантину, маркера споживання фруктів та овочів, спостерігався у тих, хто споживав більше UPF.
Під час тестування в контрольованому дослідженні, де учасники дотримувалися дієт з високим вмістом і без UPF, ці показники поліметаболітів надійно розрізняли фази дієти в окремих людей. Дискримінаційна здатність цих оцінок була помірною (AUC 0,66–0,78), що свідчить про необхідність подальшого уточнення для використання в різних популяціях.
Крім того, результати підтвердили, що високе споживання UPF пов'язане з нижчим рівнем корисних сполук, таких як β-криптоксантин, що міститься у фруктах та овочах, і вищим рівнем деяких ксенобіотиків — чужорідних речовин, ймовірно, з дієтичних добавок або упаковки. Це підтримало ідею про те, що дієтам з високим вмістом UPF може не вистачати необхідних поживних речовин, водночас вводячи потенційно шкідливі сполуки.
Метаболічні шляхи, пов'язані зі споживанням UPF, включають не тільки метаболізм ксенобіотиків, але й метаболізм амінокислот, ліпідів, вуглеводів та енергії, що підкреслює широкий біологічний вплив дієт з високим вмістом UPF.
Висновки
Підводячи підсумок, можна сказати, що дослідження надало переконливі докази того, що метаболіти крові та сечі можуть служити об'єктивними індикаторами прийому UPF. Дослідники розробили та підтвердили показники поліметаболітів для зразків крові та сечі, і ці показники постійно відображали знайомі моделі харчування.
Результати є перспективним інструментом для об'єктивного вимірювання споживання UPF у майбутніх дослідженнях здоров'я. Однак оцінки потребують подальшої оцінки в більш різноманітних і молодших популяціях, а їх прогностична цінність для довгострокових результатів для здоров'я ще не встановлена. Хоча для адаптації цих оцінок до різних груп населення необхідна додаткова робота, результати знаменують важливий крок до вдосконалення інструментів для досліджень харчування та моніторингу громадського здоров'я.
