Короткий сон освіжає мозок, сприяючи кращому засвоєнню інформації
Навіть короткий післяобідній сон може допомогти мозку відновитися та покращити його здатність до навчання. У дослідженні, опублікованому 22 січня 2026 року в журналі NeuroImage, дослідники з Медичного центру Університету Фрайбурга, Університетських лікарень Женеви (HUG) та Женевського університету показали, що навіть короткого сну достатньо для реорганізації зв'язків між нервовими клітинами, щоб нова інформація могла зберігатися більш ефективно. До цих пір ці ефекти були відомі лише після повноцінного нічного сну. Нове дослідження показує, що короткий період сну може розвантажити мозок і повернути його в стан готовності до навчання - процес, який може бути корисним у ситуаціях з високим робочим навантаженням.
"Наші результати показують, що навіть короткі періоди сну підвищують здатність мозку кодувати нову інформацію", - говорить керівник дослідження, професор Крістоф Ніссен, який проводив дослідження під час своєї роботи як медичний директор центру сну на кафедрі психіатрії та психотерапії Медичного центру Фрайбурзького університету, Німеччина. Сьогодні він є головним лікарем відділення психіатричних спеціальностей та директором центру медицини сну (HUG), а також професором кафедри психіатрії медичного факультету Женевського університету.
Що відбувається в мозку під час денного сну?
«Мозок постійно активний протягом дня: обробляються нові враження, думки та інформація, зміцнюючи зв'язки між нервовими клітинами (синапсами). Ці укріплені синаптичні зв'язки є важливою нейронною основою для навчання. Однак вони також призводять до насичення, тому здатність мозку до навчання з часом ще більше знижується. Сон допомагає знову регулювати надмірну активність, не втрачаючи при цьому важливу інформацію. «Дослідження показує, що це «синаптичне перезавантаження» може статися лише післяобіднім сном, звільняючи місце для формування нових спогадів», — каже професор Ніссен.
«Дослідження допомагає нам зрозуміти, наскільки важливими є навіть короткі періоди сну для відновлення розумових здібностей. Короткий сон може допомогти вам мислити ясніше та продовжувати працювати з концентрацією» - Професор Кай Шпігельхальдер, керівник відділу психіатричних досліджень сну та медицини сну, кафедри психіатрії та психотерапії, Університетського медичного центру Фрайбурга.
Як проводилося дослідження
У дослідженні взяли участь 20 здорових молодих людей, які або спали вдень, або спали протягом двох післяобідніх годин. Денний сон тривав у середньому 45 хвилин. Оскільки прямі вимірювання синапсів у здорових людей неможливі, дослідницька група використовувала перевірені неінвазивні методи, такі як транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) та вимірювання ЕЕГ, щоб зробити висновки про силу та гнучкість синапсів.
Результати показали, що після денного сну загальна сила синаптичних зв'язків у мозку знижувалася – ознака ефекту сну, що відновлює. У той самий час значно покращувалася здатність мозку до формування нових зв'язків. Таким чином, мозок був краще підготовлений до засвоєння нового матеріалу, ніж після такого ж тривалого періоду неспання.
Повсякденні переваги та перспективи
Дослідження дає біологічне пояснення, чому люди часто показують кращі результати після денного сну. Особливо у професіях чи видах діяльності, які потребують високого рівня розумової чи фізичної працездатності, таких як музика, спорт чи сфери, пов'язані з безпекою, денний сон може використовуватись для підтримки працездатності. "Денний сон може підтримувати працездатність в умовах високого навантаження", - говорить професор Ніссен.
Однак дослідники наголошують, що періодичні проблеми зі сном не обов'язково призводять до зниження працездатності. Зокрема, при хронічному безсонні системи регуляції сну та неспання залишаються практично неушкодженими; натомість переважають занепокоєння та несприятлива поведінка під час сну та неспання. У таких ситуаціях когнітивно-поведінкова терапія безсоння (КПТ-Б) ефективніша, ніж снодійні препарати, оскільки останні можуть порушувати природні процеси відновлення мозку та призводити до розвитку залежності.
Джерело: Hôpitaux Universitaires de Genève (HUG)