Антитіла до апoліпопротеїну B при змішуванні зі зразками, що містять аполіпопротеїн B, утворюють нерозчинні комплекси. Ці комплекси викликають зміну абсорбції, залежно від концентрації апoліпопротеїну B у зразку пацієнта, яку можна кількісно визначити шляхом порівняння з калібратором відомої концентрації Apo B.

Клінічне значення

Аполіпопротеїн B є основним структурним аполіпопротеїном ЛПДНЩ (дуже низької щільності), ЛПНЩ (низької щільності) та хіломікронів. Найважливішою функцією є транспортування багатих на тригліцериди ліпопротеїнів з печінки та кишечника до інших тканин. Аполіпопротеїн B існує у двох формах: Апо B-100 та Апо B-48. Апо B-100, найважливіший компонент ЛПНЩ, синтезується в печінці та виводиться з плазми як частина ЛПДНЩ. Апо B-48, найважливіший компонент хіломікронів, синтезується в кишечнику. Кілька досліджень показали, що у людей з ішемічною хворобою серця (ІХС) зміни концентрації Апо A-I та Апо B у сироватці крові подібні до таких для ЛПВЩ та ЛПНЩ відповідно, і водночас є дещо кращими дискримінаторами людей з ІХС, ніж концентрації холестерину ЛПНЩ та ЛПВЩ. Гіпербеталіпопротеїнемія характеризується підвищеною концентрацією ЛПНЩ Апо B-100 при нормальній або помірно підвищеній концентрації холестерину ЛПНЩ. Тому співвідношення холестерину ЛПНЩ до Апо B-100 знижене у цих пацієнтів. Дефекти структури аполіпопротеїну B або ліпопротеїнів, що містять аполіпопротеїн B, запобігають секреції багатих на тригліцериди кишкових та печінкових ліпопротеїнів; це порушення виникає при абеталіпопротеїнемії або гомозиготній гіпобеталіпопротеїнемії. Клінічний діагноз не повинен базуватися на одному показникові, необхідно враховувати клінічні та інші лабораторні дані.

Склад набору

Реагент 1. Трис буфер 20 mmol/l (ммоль/л), ПЕГ 8000 рН 8.3, консервант 0.95 g/l (г/л).
Реагент 2. Антитіла: анти-людський аполіпоротеїн В, рН 7,5, консервант 0.95 g/l (г/л).
Інструкція з використання.
Сертифікат якості.

Додаткові реагенти

СпЛ Аполіпопротеїн турбі Калібратор постачається окремо.

Аналітичні характеристики

Лінійність вимірювального діапазону: 0,019-2,50 g/l (г/л). Відхилення від лінійності не перевищує 3%. Якщо отримані результати були більше, ніж межі лінійності, розведіть зразки 1:4 (в 5 разів) NaCl 9 g/l (г/л) та помножте результат на 5.
Чутливість не менш 0,019 g/l (г/л).
Коефіцієнт варіації результатів визначень – не більш 3%.

Матеріал для дослідження

Сироватка та плазма. В якості антикоагулянту рекомендовано використовувати ЕДТА або гепарин. Досліджувані сироватки повинні бути ретельно відокремлені від формених елементів крові не пізніше, ніж через 1 h (год) після взяття крові. Уникайте використання мутних, ліпідних та гемолітичних зразків.

Зразки стабільні протягом 14 днів при 2-8 °С або 3 місяці при -20°С.

Перелік необхідного устаткування

Спектрофотометричне або колориметричне обладнання з довжиною хвилі 340 nm (нм).
Термостатична баня 37 °С.
Відповідні кювети з товщиною оптичного шару 1 сm (см).
Загальне лабораторне обладнання.

Прим: Адаптації до напівавтоматичних і автоматичних приладів надаються за запитом

Підготовка реагентів

Перед використанням набір витримати при кімнатній температурі протягом 30 min (хв).

Всі реагенти готові до використання.

Умови вимірювання:

довжина хвилі 340 nm (нм)
кювета з товщиною оптичного шару 1 сm (см)
температура 37 ºC

Референтні величини

Грунтуючись на результатах досліджень, проведених лабораторіями, рекомендуємо користуватися нормами, приведеними нижче. Разом з тим, відповідно до правил GLP (Гарної лабораторної практики), кожна лабораторія повинна сама визначити для себе параметри норми, характерні для обстежуваної популяції.

Нормальний рівень в сироватці або плазмі крові становить 0,69-1.05 g/l (г/л).

Комплектація