Креатинкіназа (КК) складається з двох субодиниць: М (м'язова) і В (серцева), з яких утворюється 3 ізоферменти, які по органній приналежності діляться: на КК-ВВ-мозок, КК-МВ-серцевий м'яз, скелетні для КК-ММ м'язи. КК-МВ складається з двох субодиниць КК-М і КК-В.

Субодиниці М і В імунологічно різні. Даний тест включає вимірювання активності КК в присутності антитіл до КК-М мономеру. Ці антитіла повністю інгібують активність КК- ММ і наполовину активність КК-МВ, не діючи на В-субодиницю, КК-МВ і КК-ВВ. Потім за допомогою методу на КФК визначається активність КК-В. Активність ізофермента КК-МВ визначається множенням на 2 активності КК-В.

Клінічне значення

Креатинкіназа (КК) - фермент, що здійснює перетворення фосфокреатину з утворенням креатину і АТФ, який необхідний для м'язового скорочення. Загальна активність креатинкінази складається з активності ізоформ ферменту: ізоформа КК-ВВ в основному присутня в тканинах мозку, легенів, в шлунку; ізофермент КК-ММ характерний для м'язової тканини, а ізоформа КК-МВ сконцентрована в тканинах серця. При ураженні серцевого м'яза ця ізоформа виходить з клітин серця в кров'яне русло, що супроводжується збільшенням активності ізоферменту в крові. Величина збільшення активності КК-МВ відповідає величині ураження серцевого м'яза при інфаркті міокарда, тому відноситься до ранніх показників ураження серцевого м'яза. Підвищення активності починається через 4-8 h (год) після інфаркту, досягає піку через 4-12 h (год). Термін нормалізації активності може займати 24 - 48 h (год). Визначення активності КК-МВ проводять одночасно із визначенням загальної активності креатинкінази. Після цього розраховується співвідношення у відсотках, яке в нормі не повинно бути більше 6%. При інфаркті активність КК-МВ коливається від 6 до 25%. Деяке збільшення активності КК-МВ може спостерігатися при гіпотиреозі, захворюваннях м'язів.

Клінічний діагноз не повинен базуватися на одному показникові, необхідно враховувати клінічні та інші лабораторні дані.

Склад набору

Реагент 1. Буфер: мідазоловий буфер - 125 mmol/l (ммоль/л); D-глюкоза - 25 mmol/l (ммоль/л); N-ацетил-L-цістеїн - 25 mmol/l (ммоль/л); магнію ацетат - 1.25 mmol/l (ммоль/л); НАДФ - 2.52 mmol/l (ммоль/л); ЭДТА - 2.02 mmol/l (ммоль/л); гексокіназа > 6800 U/l (Од/л); антитіла поліклональні до ККМ (вівці), інгібуюча здатність до 2000 U/l (Од/л) КК-ММ.
Реагент 2. Ензими: АДФ - 15.2 mmol/l (ммоль/л); АМФ - 25 mmol/l (ммоль/л); 2-аденозин-5-пентафосфат - 103 mmol/l (ммоль/л); глюкоза-6-фосфат дегідрогеназа ≥ 8 800 U/l (Од/л); креатин фосфат- 250 mmol/l (ммоль/л).
Інструкція з використання.
Сертифікат якості.

Аналітичні характеристики

Лінійність вимірювального діапазону: 5 - 600 U/l (Од/л). Відхилення від лінійності не перевищує 5%. Якщо отримані результати були більше, ніж межі лінійності, розведіть зразки 1:1 (в два рази) NaCl 9 g/l (г/л) та помножте результат на два.
Чутливість не менш 5 U/l (Од/л).
Коефіцієнт варіації результатів визначень – не більш 5%.

Матеріал для досліджування

Сироватка крові або гепаринізована плазма. Досліджувані сироватки або плазми повинні бути ретельно відокремлені від формених елементів крові не пізніше, ніж через 1 h (год) після взяття крові. Уникайте використання мутних, ліпідних та гемолітичних зразків.

Стабільність зразків 7 d (доб) при 2-8 ºС. Активність КK-MB зменшується на 10% після 24 h (год) при 4 ºC або 1 h (год) при 25ºC.

Перелік необхідного устаткування:

Спектрофотометричне або колориметричне обладнання з довжиною хвилі 340 nm (нм).
Відповідні кювети з товщиною оптичного шару 1 cm (см).
Загальне лабораторне обладнання.

Прим: Адаптації до напівавтоматичних і автоматичних приладів надаються за запитом

Підготовка реагентів

Перед використанням набір витримати при кімнатній температурі протягом 30 min (хв).

Приготування робочого реагенту РР: змішати 4 об’єми Р1 та 1 об'єм Р2.

РР стабільний 2 wk (тижд) при 2-8 ºC або 24 h (год) при кімнатній температурі 15-25 ºC.

Умови вимірювання:

довжина хвилі 340 nm (нм)
кювета з товщиною оптичного шару 1 cm (см)
температура 25 ºС /30 ºС /37 ºC

Референтні величини

Ґрунтуючись на результатах досліджень, проведених лабораторіями, рекомендуємо користуватися нормами, приведеними нижче. Разом з тим, відповідно до правил GLP (Гарної лабораторної практики), кожна лабораторія повинна сама визначити для себе параметри норми, характерні для обстежуваної популяції.

Підозра на ушкодження міокарда полягає в трьох наступних факторах:

1	2	3	4
	25 ºС	30 ºС	37 ºС
Креатинкіназа МВ	>10 U/l (Од/л)	>15 U/l (Од/л)	>24U/l (Од/л)
Креатинкіназа загальна
чоловіків до	80 U/l (Од/л)	130 U/l (Од/л)	195 U/l (Од/л)
жінок до	70 U/l (Од/л)	110 U/l (Од/л)	170 U/l (Од/л)