Сечовина гідролізується ферментативно з утворенням амонію (NH4+) і вуглекислого газу (CO2). Іони амонію реагують з α-оксиглютаратом в присутності глютаматдегідрогенази (ГДГ, GLDH) і одночасно з окисленням НАДФ до НАД+.

Сечовина + Н2O + 2Н+ уреаза→ (NH4+)2 + CO2

NH4+ + α-кетоглютарат + НАДФ ГДГ→ Н2O + НАД+ + L-глютамат

Зменшення концентрації НАДФ, пропорційно до концентрації сечовини в зразку.

Клінічне значення

Сечовина є кінцевим результатом метаболізму білків. Утворюється в печінці при їх руйнуванні. Підвищений рівень сечовини в крові спостерігається при захворюванні нирок, злоякісних пухлинах сечовивідних шляхів та передміхурової залози, хворобі Аддісона, посиленому розпаду білків, шоці, зневодненні, дієтах з надлишковим рівнем білків.

Зниження сечовини в крові буває фізіологічним при вагітності.

В сечі збільшення сечовини відбувається у хворих на злоякісну анемію, у наслідку гіперпротеїнової дієти, після прийому саліцилатів, при отруєнні фосфором; зниження – у хворих нефритом, ацидозом, на паренхіматозну жовтільницю, гостру дистрофію печінки, прогресуючим цирозом.

Клінічний діагноз не повинен базуватися тільки на одному показникові, необхідно враховувати клінічні та інші лабораторні дані.

Склад набору

Реагент 1. Буфер: трис рН 7.8 - 80 mmol/l (ммоль/л); α-кетоглюторат - 6 mmol/l (ммоль/л); уреаза – 75000 U/l (Од/л).
Реагент 2. Ензими: ГДГ - 60000 U/l (Од/л); НАДФ – 0.32 mmol/l (ммоль/л).
Стандарт. Водний розчин сечовини. Точна концентрація вказана в сертифікаті якості.
Інструкція з використання.
Сертифікат якості.

Аналітичні характеристики

Лінійність вимірювального діапазону: 2-50 mmol/l (ммоль/л). Відхилення від лінійності не перевищує 5%. Якщо отримані результати були більше, ніж межі лінійності, розведіть зразки 1:1 (в два рази) NaCl 9 g/l (г/л) та помножте результат на два.
Чутливість не менш 2 mmol/l (ммоль/л).
Коефіцієнт варіації результатів визначень – не більш 5%.

Матеріал для дослідження

Сироватка або гепаринізована плазма крові. Не використовуйте солі амонію або фтору в якості антикоагулянтів. Досліджувані сироватки або плазми повинні бути ретельно відокремлені від формених елементів крові не пізніше, ніж через 1 h (год) після взяття крові. Уникайте використання мутних, ліпідних та гемолітичних зразків.
Сеча: розвести зразок в п’ятьдесят разів дистильованою водою. Перемішати. Помножити результат на 50 (коефіцієнт розведення). Зберігайте зразки сечі при рН < 4.

Зразки стабільні при 2-8 ºC протягом 5 d (доб).

Перелік необхідного устаткування

Спектрофотометричне або колориметричне обладнання з довжиною хвилі 340 nm (нм).
Відповідні кювети з товщиною оптичного шару 1 cm (см).
Загальне лабораторне обладнання.

Прим: Адаптації до напівавтоматичних і автоматичних приладів надаються за запитом

Підготовка реагентів

Перед використанням набір витримати при кімнатній температурі протягом 30 min (хв).

Приготування робочого реагенту РР: змішати 4 об’єми Р1 (буфер) та 1 об'єм Р2 (ензими).

РР стабільний 1 mth (міс) при 2-8 ºC.

Умови вимірювання:

довжина хвилі 340 nm (нм)
кювета з товщиною оптичного шару 1 cm (см)
температура 37 ºC

Референтні величини

Ґрунтуючись на результатах досліджень, проведених лабораторіями, рекомендуємо користуватися нормами, приведеними нижче. Разом з тим, відповідно до правил GLP (Гарної лабораторної практики), кожна лабораторія повинна сама визначити для себе параметри норми, характерні для обстежуваної популяції.

Нормальні рівні сечовини становлять:

Сироватка або плазма крові: 2.5 – 7.5 mmol/l (ммоль/л) = 150 - 450 mg/l (мг/л)

Азот сечовини: 7 – 21 mg/dl (мг/дл)

Сеча: 329 - 581 mmol/d (ммоль/доб) = 20 - 35 g/d (г/доб)

Перехід в додаткові одиниці: mg/l (мг/л) х 0.01665 = mmol/l (ммоль/л).

Комплектація

1	2	3	4	5
	2.025	2.026	2.027	2.028
Вміст	100 визн.	300 визн.	600 визн.	1000 визн.
Р1	1 х 80 ml (мл)	1 х 240 ml(мл)	1 х 480 ml (мл)	1 х 800 ml (мл)
Р2	1 х 20 ml (мл)	1 х 60 ml (мл)	1 х 120 ml (мл)	1 х 200 ml (мл)
Стандарт	1 х 2 ml (мл)	1 х 5 ml (мл)	1 х 10 ml (мл)	1 х 15 ml (мл)