Набір реагентів для клінічного аналізу мокротиння, призначений для проведення мікроскопічного та бактеріологічного дослідження мокротиння у клініко-діагностичних лабораторіях, лікувально-профілактичних закладах шляхом забарвлення препаратів, взятих із біологічного матеріалу людини.
Принцип методу:
Метод забарвлення кислотостійких бактерій по Цилю-Нильсену грунтується на здатності клітин різних мікроорганізмів, попередньо фіксованих і пофарбованих під час прогрівання основним фуксином Циля, міцно утримувати забарвлення після обробки розчином мінеральної кислоти. Кислотостійкість обумовлена особливостями хімічного складу клітинної стінки бактерій: високим вмістом у ній складних ліпідів та, зокрема, наявністю міколових кислот.
Виявлення альвеолярних макрофагів із гемосидерином. Аморфні кристали гемосидерину (окисли заліза жовтого кольору), розташовані внутрішньоклітинно, при внесенні в нативний препарат мокротиння розчину калію залізисто-синеродистого та розчину соляної кислоти вступають у реакцію з утворенням берлінської блакиті - сполуки, забарвленої у блакитний або синьо-зелений колір.
Виявлення клітин, характерних для запальних та злоякісних процесів у легенях. Метод заснований на дії азур-еозинових барвників типу Май-Грюнвальда та Романовського на клітинні елементи мокротиння. Клітини набувають різного забарвлення: ядра забарвлюються в темно-фіолетовий колір; ядерця - у блакитній; цитоплазма, залежно від її приналежності до тієї чи іншої клітини, приймає відповідне забарвлення від рожево-сірого, блідо-блакитного до синього.