Церулоплазмін є а2-глікопротеїном, що містить 6-7 атомів міді на одну молекулу. Тривалий час він розглядається як транспортер міді, але з недавнього часу було показано, що він є сироватковою фероксидазою, яка відіграє важливу роль у окисленні заліза (II) до заліза (III) в сироватці та на поверхні клітини, тим самим регулюючи його зв'язування з трансферином. Церулоплазмін є компонентом пізньої гострої фази. Низькі рівні виявляються при порушенні харчування, нефрозі, важких захворюваннях печінки, таких як первинний біліарний цироз та при хворобі Вілсона, аутосомно-рецесивному дефекті при регуляції метаболізму міді.
ПРИНЦИП МЕТОДУ
Церулоплазмін, присутній у зразку, формує зі специфічним антитілом імунологічний комплекс. Збільшення мутності після додавання антисироватки, виміряної при А=340 нм, пропорційно концентрації Церулоплазміну в зразку.
РЕАГЕНТИ
ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ
ЗРАЗКИ
Сироваткова. Рекомендується використовувати зразки без ліпемії або гемолізу. Зразки залишаються стабільними протягом 3 днів при 2-8 °С або протягом 4 тижнів при -20 °С. Рекомендується проводити аналіз з свіжозібраними зразками.